БОБРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до бобер 1;
// Зробл. з хутра бобра. — Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); В шафі висіла.. висока боброва шапка і стояли теплі чоботи (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 115).
БОБРОВИЙ
Тлумачення слова