БЛИСКУНЕ́ЦЬ, нця, чол., заст., розм. Каганець, ліхтарик. В хаті маленькою зірочкою світив бляшаний блиску нець-каганчик (Степан Васильченко, II, 1959, 214); Біля комина, запаливши блискунець, стояла злякана Федора (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 195).
БЛИСКУНЕЦЬ
Тлумачення слова