БЛИСКА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що блискучий 1. Данило і вловив її за ту косу шовкову… як замахнувся блискавою шаблею (Марко Вовчок, I, 1955, 101); — Що то є любов? — міркувала Ніна, розглядаючи свої вогкі вишневі губи.., брівки й карі блискаві очі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 231).
БЛИСКАВИЙ
Тлумачення слова