БЛИСКАВИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до блискавка 1. Блискавичне сяйво.
2. Швидкий, як блискавка. Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 52); Напад був блискавичний (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 314); Блискавична швидкість.