БЛИСЬ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блиснути 1. Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись… (Леся Українка, III, 1952, 488); Очі в тебе — наче плеса, що на сонці — тільки блись (Павло Тичина, II, 1957, 168).
БЛИСЬ
Тлумачення слова