БЛИ́ЩИК, а, чол. Те саме, що блискітка. На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 421); Сонячні блищики розсипалися в лісі золотими дукатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).
БЛИЩИК
Тлумачення слова
БЛИ́ЩИК, а, чол. Те саме, що блискітка. На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 421); Сонячні блищики розсипалися в лісі золотими дукатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).