БЛИЩАТИСЯ, щи́ться, недок., рідко. Те саме, що блищати 1. Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться (Українські народні думи.., 1955, 211); Глянь, як хвилі від срібла блищаться! Глянь, як небо синіє вгорі! (Леся Українка, I, 1951, 66);
// безос. Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслонювані, не видно нічого (Іван Франко, V, 1951, 316).
БЛИЩАТИСЯ
Тлумачення слова