БЛИ́МАВКА, и, жін. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 449);
// Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник. Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).
БЛИМАВКА
Тлумачення слова