БЛИМ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блимати і блимнути. — Це грабіж! — горобчик каже, — Забирайся з хати, враже. Лис очима люто — блим: — Сам втікай, бо зараз з’їм! (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 216).
БЛИМ
Тлумачення слова
БЛИМ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блимати і блимнути. — Це грабіж! — горобчик каже, — Забирайся з хати, враже. Лис очима люто — блим: — Сам втікай, бо зараз з’їм! (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 216).