БЛУ́ДНИ́К, а, чол., заст. Розпутна, розпусна людина. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 133).
БЛУДНИК
Тлумачення слова
БЛУ́ДНИ́К, а, чол., заст. Розпутна, розпусна людина. — І хто в нас попує? Блудники, двоєженці, розбійники, лихварі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 133).