БЛОНДИ́Н, а, чол. Чоловік з білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 187); — Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Леся Українка, III, 1952, 619); Васько — стрункий і чорнявий, Васюта — присадкуватий і блондин (Юрій Смолич, II, 1958, 54).
БЛОНДИН
Тлумачення слова