БЛОКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 560).
2. зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокіровки).