БЛОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до блокувати. Німеччина була блокована англійським флотом, що позбавляло її можливості ввозити з-за кордону продовольство й сировину (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 148);
// у знач. прикм. Тяжко боровся блокований Ленінград (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 253).
БЛОКОВАНИЙ
Тлумачення слова