БЛЯ́ШКА, и, жін. Зменш. до бляха 2. Єсть у мене топір, топір ще й кована бляшка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 67); Плисова камізелька була вигаптувана бляшками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 67); В одній кам’яній гробниці було виявлено поховання, можливо, царя Скілура, від багатого одягу якого збереглося близько 800 золотих бляшок (Розвиток науки в УРСР, 1957, 119).
БЛЯШКА
Тлумачення слова