БЛІНДА́Ж, а, чол. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню. В кожному бліндажі було поруч по дві бійниці — і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (Вітчизна, 6, 1947, 123); Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 164).
БЛІНДАЖ
Тлумачення слова