БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, є. Який має бліде лице. І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Всюди сновигали блідолиці актори (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 446).
БЛІДОЛИЦИЙ
Тлумачення слова
БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, є. Який має бліде лице. І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Всюди сновигали блідолиці актори (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 446).