БЛІДНІТИ, ію, ієш, недок., розм., рідко. Ставати блідним; бліднути. Почало світати… Зорі меркли у синьому небі, само воно біліло та блідніло (Панас Мирний, I, 1954, 174); Коли я бачу очі чарівні, Тоді блідніють зорі вечорові (Любов Забашта, Вибр., 1958, 10).
БЛІДНІТИ
Тлумачення слова