БЛАЗНЮ́К, а, чол. Те саме, що блазень. Вона ліпила з глини.. кумедні та химерні постаті: і пихатого німця, і блазнюка з вистави (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 181); — Мовчи, блазнюк! — гукнув дозорець (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 91).
БЛАЗНЮК
Тлумачення слова