БЛАЖЕ́Н, у знач. присудк. сл. Те саме, що блаженний. Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, — Щасливий, хто малим задовольняється, Нещасний, хто не знає меж! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 384).
БЛАЖЕН
Тлумачення слова
БЛАЖЕ́Н, у знач. присудк. сл. Те саме, що блаженний. Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, — Щасливий, хто малим задовольняється, Нещасний, хто не знає меж! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 384).