БЛАТ, у, чол., фам. Знайомство, зв’язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах. Був блат на все (Іван Франко, II, 1950, 354).
По блату — за протекцією, завдяки знайомству. — Це я даю Козакову по блату, — висловлювався сержант про себе в третій особі (Олесь Гончар, I, 1954, 95).
БЛАТ
Тлумачення слова