БЛАНКІ́ЗМ, у, чол., політ. Дрібнобуржуазна теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас. А в романських країнах, у Франції, Іспанії, Бельгії, найбільш поширеними вченнями серед передових робітників були прудонізм, бланкізм, анархізм, що явно відбивали точку зору дрібного буржуа, а не пролетаря (Ленін, 9, 1949, 393).
БЛАНКІЗМ
Тлумачення слова