БЛАКИ́ТНИЙ, а, е. Небесно-голубого кольору; голубий. Як небо блакитне — нема йому краю, Так душі почину і краю немає (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); Бліде лице з блакитними очима визирнуло з кімнати (Панас Мирний, III, 1954, 94); Блакитним цвітом рясту.. цвіли горби земні (Микола Бажан, I, 1946, 268); * Образно. Душно… Вікно одчинити? Ні — тихо Мрії блакитні влетять у вікно (Максим Рильський, I, 1956, 18).
БЛАКИТНИЙ
Тлумачення слова