БЛАГУВАТИЙ

БЛАГУВА́ТИЙ, а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий. Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 127).