БІСНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався (Панас Мирний, I, 1949, 235); Бачачи безнадійність свого становища, Шулькевич біснувався в своєму безсиллі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 160); * Образно. Море навколо нас. Воно біснується й вирує (Павло Тичина, II, 1957, 35).
БІСНУВАТИСЯ
Тлумачення слова