БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бісер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Іван Ле, Право.., 1957, 11); * Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Олесь Донченко, II, 1956, 277);
// Оздоблений бісером. Анеля.. обклалася бісерними подушечками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 10).
♦ Бісерний почерк — дуже дрібний, рівний почерк. Учителька довгенько-таки вчитувалася в бісерний почерк студента (Іван Ле, В снопі.., 1960, 365).
БІСЕРНИЙ
Тлумачення слова