БІЛИНА, и, жін., рідко. Те саме, що білизна. Густий чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшував білину її лиця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 188); І знову над лугом прозорим Ясніє берез білина (Андрій Малишко, II, 1956, 283).
БІЛИНА
Тлумачення слова