БІЛУВА́ТИЙ, а, е. З білим відтінком, трохи білий. Снігову хмару можна зараз примітити, бо вона білувата (Словник Грінченка); Поснули вже тоді, як.. Волосожар на північній стороні догоряв і тремтів білуватим світлом (Панас Мирний, I, 1949, 317); В його білуватих очах промайнув легкий, невміло прихований ляк (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 60).
БІЛУВАТИЙ
Тлумачення слова