БІЛОЗУ́БИЙ, а, е. Який має дуже білі зуби. Скрізь і всюди никають.. білозубі цигани (Марко Вовчок, VI, 1956, 230); Регочуть за волячим військом на конях білозубі.. степовики (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 372); * Образно. Виростає у степах Кукурудза в кісниках, Повновісна, білозуба, Подивитись прямо любо! (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 13).
БІЛОЗУБИЙ
Тлумачення слова