БІЛОРУ́КИЙ, а, е. Який має білі руки. Ціла зграя чорних ряс, як ворони злетілися, білозубі, білорукі, бистроокі (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); І не один у яр скотився звір.., де між борів та гір Пройшла з мечем красуня білорука (Максим Рильський, Поеми, 1957, 288).
БІЛОРУКИЙ
Тлумачення слова