БІЛОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду. Сидить білобородий дервіш над свіжою могилою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Дзвонить білобородий професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48).
БІЛОБОРОДИЙ
Тлумачення слова