БІЛОБО́КИЙ, а, е. Який має білий бік (боки) або білі плями на боках. Біг кінь білобокий через яр глибокий (Словник Грінченка); Береза ця снилась Сашкові, ти бачиш її, білобоку? (Андрій Малишко, II, 1956, 55);
// Уживається як постійний епітет сороки. А сорока білобока на скрипочку грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1145); Сидить на сучку сорока білобока (Леся Українка, III, 1952, 482).
БІЛОБОКИЙ
Тлумачення слова