БІЛО. Присл. до білий 1. А в городі калинонька зацвіла біло (Павло Чубинський, V, 1874, 189); Яблуні дихають цвітом, росяно, червоно, біло (Андрій Малишко, II, 1956, 241);
// у знач. присудк. сл. Всюди було рівно, біло; сніг сіяв (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 84).
БІЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову білий у 1 знач., напр.; білоколонний, білотілий.