БІЛЯ́СТИЙ, рідко БІЛА́СТИЙ, а, е. Трохи білий; білуватий. Він одначе на виду був трохи схожий на маленького делікатного хлопчика з.. м’якими білястими кучерявими васильками на висках (Нечуй-Левицький, I, 1956, 585); Косинка, зв’язана вузликом під бородою, зливалась з її лицем в одну біласту пляму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377); Небо від спеки було білясте, наче вкрите полудою (Олесь Гончар, II, 1959, 293).
БІЛЯСТИЙ
Тлумачення слова