БІЛІШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися білішим; світлішати. Ніч уже кінчалась, і похмурий невеселий день уже зазирав у вікно. Маруся не помічала цього, не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Борис Грінченко, I, 1963, 384);
// Бліднути. Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав (Панас Мирний, I, 1954, 283).
БІЛІШАТИ
Тлумачення слова