БІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до білий 1. І в білій свитині 3 біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину (Тарас Шевченко, II, 1953, 192); Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій голівці її промайнула думка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14).
БІЛЕНЬКИЙ
Тлумачення слова