БІГУНИ́, ів, мн. (одн. бігун, а, чол.), техн. Спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каміння і т. ін. в дробильній машині. Глина вагонетками подається в бункер. Звідти вона потрапляє на бігуни, подрібнюється (Вечірній Київ, 27.IV 1961, 1); Подрібнення.. заповнювача можна провадити на.. бігунах або дробарках (Архітектура і будівництво, I, 1955, 20).
БІГУНИ
Тлумачення слова