БІГУНКИ́, ів, мн. Легкі дрожки або сани. Зирк, аж їде обніжком полковник, буланим конем на бігунках (Збірник про Кропивницького, 1955, 6); Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 268); Партизанські господарники уважно і старанно збирали в дорогу новий загін. Виділили кращих коней і міцні сани-бігунки (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 116).
БІГУНКИ
Тлумачення слова