БІГУНЦІ 1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Андрій Головко, II, 1957, 239).
БІГУНЦІ 2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, чол.). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Юрій Яновський, II, 1954, 157).