БІ́ГАННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням бігати 1. Піднявсь було по усіх вулицях гомін, бігання, крик, галас (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 172);
// перен. Поспішне метушливе ходіння куди-небудь, з якоюсь метою; безперервна метушня. В Ніцці наші дами так зайнялись біганням по магазинах.., що навіть не мали часу подивитись на могилу Герцена (Леся Українка, V, 1956, 384).
2. спорт. Те саме, що біг 1 2. — Вам, товаришу Цимбал, треба як слід попрактикуватися в біганні, — каже лейтенант (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76).