БІ́ДОНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до біда 1 1. — Не страшно мені, хоч по увесь вік горечко, бідонька.., мені усе байдуже (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 334); Лихе горе та бідонька, Мов гірка та лебідонька (Іван Манжура, Тв., 1955, 36).
БІДОНЬКА
Тлумачення слова