БІДО́Н, а, чол. Бляшана посудина циліндричної форми із звуженим отвором, який щільно закривається. Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); З’являються на березі доярки з порожніми бідонами. Увечері в цих бідонах одвезли молоко (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 9).
БІДОН
Тлумачення слова