БІДНЯ́ТКО, а, сер., пестл. Бідолаха, бідняжка. Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону.., біднятко мусило подякувати (Леся Українка, III, 1952, 707); Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86).
БІДНЯТКО
Тлумачення слова