БІДНЯ́ЦТВО, а, сер., збірн. Бідняки, незаможники; біднота. — По цій стежці я зможу дійти далеко-далеко, аж до самого Леніна! — А що ж, — хитнув головою Кузь, — як разом ітимеш з бідняцтвом, то й дійдеш (Павло Тичина, I, 1957, 242).
БІДНЯЦТВО
Тлумачення слова