БІДНЯЦЬКИЙ

БІДНЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бідняк. Як настала бідняцька воля — змінилась панська доля (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 338);
//  Належний біднякові, біднякам. Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано зрихтовані плуги (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 153).