БІДКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Тужити, уболівати, клопотатися. А той.. Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 239); По дорозі він уже бідкував, що будова ще аж через тиждень має бути готова (Іван Франко, V, 1951, 382).
БІДКУВАТИ
Тлумачення слова