БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до бідар;
// Належний бідареві, бідарям. Чоловік став поважний — і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Леся Українка, IV, 1954, 267); Іде вже з далеких гір дужа сила і розбудить вікову тишу галицького поля.., розоре бідарські межі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 326).
БІДАРСЬКИЙ
Тлумачення слова