БІДА́ЦТВО, а, сер., розм.
1. Стан убогого; убогість, бідність. Довше моє бідацтво, ніж його багатство (Галицько-руські народні приповідки, I, 1901—1905, 52); Тоді майже байдуже поставилася [Одарка] до того Микити, адже їй те бідацтво було незрозуміле (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 289).
2. збірн. Бідняки; біднота.