БІДАЧИ́СЬКО, а, чол. і сер., розм. Бідна, нещасна людина; бідолаха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами «числив зорі і вчився читати..» (Іван Франко, XVI, 1955, 110).
БІДАЧИСЬКО
Тлумачення слова
БІДАЧИ́СЬКО, а, чол. і сер., розм. Бідна, нещасна людина; бідолаха. І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами «числив зорі і вчився читати..» (Іван Франко, XVI, 1955, 110).