БІБЛІОМА́Н, а, чол. Людина, яка має надмірну пристрасть до книг, до збирання їх. Може купив її [книжку] той «лорд» або який інший бібліоман (Леся Українка, III, 1952, 742); — То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як і мій батько (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 7).
БІБЛІОМАН
Тлумачення слова