БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззвучний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (Ольга Кобилянська, III, 1956, 419); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (Олесь Донченко, V, 1957, 551).
БЕЗЗВУЧНО
Тлумачення слова
БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззвучний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (Ольга Кобилянська, III, 1956, 419); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (Олесь Донченко, V, 1957, 551).